«Ми відмовилися від пілотних проєктів»: як прифронтова Дніпропетровщина тримає цифрову першість країни
- Автори
- Прес-офіс Міністерства
- Дата та час публікації:
- Час читання:
- 6 хв

Бути лідером цифровізації в мирний час — амбітне завдання, але утримувати першість шість років поспіль у прифронтовому регіоні — це щоденний виклик на межі можливостей. Постійні атаки на інфраструктуру, знеструмлення та дефіцит кадрів стали буденністю для Дніпропетровщини. Попри це, область залишається лідером цифрової трансформації серед прифронтових регіонів України.
Як вдається випереджати виклики, чому принципово відмовилися від «пілотних проєктів», як війна перетворила цифровізаторів на кризових менеджерів та чого варто повчитися новому поколінню управлінців — розпитали CDTO Дніпропетровщини Івана Начовного, одного з лідерів цифровізації, які працюють на посаді найдовше в країні.
Стійкість під ударами
Через масовані удари по енергетиці Дніпро вже кілька разів занурювалося у блекаут, але для місцевої цифрової команди це не ставало несподіванкою. Завдяки заздалегідь спланованим діям, вибудованій комунікації з містом, громадами та операторами мобільного зв’язку все спрацювало.
Для нас це не стрес-тест — ми в такому режимі живемо з 2022 року. Це було складне навантаження, але точно не щось неочікуване. Мережа трималася, аварійні бригади виїжджали. Звісно, це ситуація з підвищеною увагою центральної влади, але завдяки злагодженій команді ми проходимо ці випробування.
Зв’язок — життєво необхідна послуга, особливо в умовах повномасштабної війни. Головне завдання на холодний сезон — утримати стабільність мереж, попри брак робочих рук. Як колишній військовослужбовець, Іван підкреслює: наразі доводиться виконувати критичні завдання в умовах, коли засоби є, але людський ресурс украй обмежений.
Паралельно триває невидима війна в цифровому просторі. Лише з початку року в області заблокували понад 1,5 мільйона спам-розсилок та запобігли близько 10 тисячам спроб проникнення шкідливого програмного забезпечення.
Регіон вибудував специфічну централізовану модель кіберзахисту. Замість того щоб змушувати кожну невелику громаду самотужки шукати фахівців і ресурси, ключові системи передали на обслуговування профільному комунальному підприємству.
Така «кіберпарасолька» дає змогу громадам користуватися захищеними ресурсами за символічним контрактом в одну гривню. На рівні області створено координаційну робочу групу з представників силових структур, науковців Дніпровської політехніки та фахівців Держспецзв’язку.

Жодних «пілотів» та ЦНАПи як візитівка реформ
Головна причина стабільного лідерства Дніпропетровщини — системний підхід і відмова від фрагментарних рішень, як пояснює Іван. У команді діє непорушне правило: послуга або запускається одразу для всієї області, або не запускається взагалі.
Я дуже не люблю поняття «пілотний проєкт», бо воно одразу штучно обмежує людей. Для мене немає різниці між громадою на 2 000 жителів і мільйонним Дніпром чи Кривим Рогом — вони всі рівнозначні. Кожна послуга має бути однаково доступною для кожного мешканця області, незалежно від витрат. Ми робимо це для всіх, крапка.
ЦНАПи стали головним обличчям цифровізації в області. Саме через ЦНАПи системно залучають міжнародних донорів: гранти на техніку та цифрові сервіси під гострі соціальні запити, наприклад для ветеранів. А далі на цій базі запускають послуги соцзахисту, економіки й інших сфер для всіх мешканців Дніпропетровщини.
ЦНАП — це візитівка громади. Коли туди приходять люди, вони обмінюються думками й розповідають про місцеву владу або хороше, або погане. А адміністратори, які там працюють, — це вуха й вуста громади.
Найяскравішим прикладом синергії соціальної політики та цифровізації став сервіс «Я — Ветеран», який об’єднав понад 100 найпопулярніших послуг в одному вікні. Лише від початку року ним скористалися понад 10 тисяч військових та їхніх родин, а в Дніпрі під цю концепцію відкрили окремий великий ветеранський ЦНАП. Запуск проєкту дав змогу розв’язати хронічну управлінську проблему на місцях.
Ми закривали свій біль щодо додаткової кількості адміністраторів ЦНАП, про яку просили керівники на місцях, але не могли переконати голів громад. Ми дали їм інструмент, який допоміг розширити штати під окрему увагу до ветеранів. Синергія? Синергія. Win-win? Win-win.
Так само прагматично область першою в Україні забезпечила 100% громад «мобільними валізками» для обслуговування маломобільних людей удома. Замість точкових закупівель в області ухвалили окрему програму розвитку адмінпослуг і поєднали донорську допомогу з місцевими бюджетами.
За схожою моделлю в регіоні подбали й про безпеку відвідувачів: за підтримки програми EGAP та Швейцарії ЦНАПи Дніпропетровщини першими в країні пройшли тренінги з домедичної допомоги й отримали дефібрилятори.
Паралельно область вибудувала найрозгалуженішу в Україні мережу надання паспортних послуг і сервісів МВС, зробивши їх доступними навіть у віддалених селах. Переконувати голів громад допомогла проста економіка: Іван наочно показував розрахунки, за якими паспортна станція повністю окупається за рік, приносить прямі доходи в місцевий бюджет і приваблює жителів із сусідніх сіл.

Як війна змінює роботу CDTO
Повномасштабна війна кардинально змінила посадові обов’язки керівників із цифрової трансформації. Якщо до 2022 року на першому місці були довгострокові стратегії та розвиток електронних інструментів, то сьогодні CDTO фактично перетворилися на універсальних кризових менеджерів.
З наближенням зими головний акцент команди змістився на термінові виклики — насамперед сталість зв’язку та швидке втілення пріоритетних державних проєктів. Через високе оперативне навантаження часу на власні проєкти залишається значно менше, однак команда Івана все одно знаходить ресурс на розвиток місцевих цифрових рішень.
Додатковий виклик — робота в умовах суттєвої економії ресурсів, адже під час війни левова частка бюджетів і кадрових резервів закономірно спрямовується на оборону. Можливості для розширення штату чи додаткового фінансування на місцях зараз об’єктивно обмежені, а багаторічний інтенсивний темп дається взнаки — частина фахівців змінює роботу або виїжджає, тож командам доводиться перерозподіляти навантаження.
Я дуже дякую своїй команді та всім колегам на місцях, бо без них не було б тих результатів цифровізації та диджиталізації, які має область зараз.
Як колишній військовий, Іван порівнює нинішній режим із виконанням бойових завдань за умов обмежених сил і засобів: коли технічні інструменти є, але ключовим стає грамотний розподіл людського капіталу.
Цифровізація після війни
Попри роботу в режимі цілодобового кризового реагування, Іван чітко бачить, на чому має будуватися цифрова трансформація України після завершення війни.
Пріоритет — максимальна цифровізація та спрощення процедур відбудови. Державні сервіси мають бути налаштовані так, щоб постраждалі від війни люди не витрачали свій час на черги в кабінетах, збір паперових довідок та доведення збитків.
Другий вектор — так званий defense digital у цивільному секторі, тобто фізична захищеність критичної інфраструктури. Замість того щоб нескінченно відновлювати вразливі базові станції, мобільний зв’язок має перейти на супутникові технології. А енергетика та сервери мають піти під землю. Іван переконаний: необхідно створити мережу захищених підземних регіональних датацентрів, які автоматично резервуватимуть дані один одного.
Третій стовп повоєнного розвитку — єдина точка входу до державних сервісів та «цифрова автономія» громад. Усі адміністративні послуги без винятку мають надаватися лише у двох форматах — онлайн або в ЦНАПі. Водночас громади повинні перевести в цифру власні муніципальні послуги, щоб самостійно й ефективно вирішувати місцеві питання.
Щоб у громадах не бракувало фахівців, Іван пропонує систему підготовки власних кадрів. Студенти з регіону, які вивчають у Дніпрі ІТ, зв’язок чи кіберзахист, мають проходити практику вдома, а після навчання — рік-два попрацювати цифровими лідерами громад. Навіть якщо найталановитіші згодом підуть на підвищення, їм на зміну прийде наступний потік випускників.
Такий постійний потік дасть змогу утримувати інституційну спроможність громад і не втратити напрацьований результат. Але державна регіональна політика має дати молодій людині розуміння, що в громаді є цікава робота — не просто місце, де можна попити кави й піти додому, а можливість реально будувати сучасне smart-село чи smart-місто.

Чотири поради майбутнім CDTO
Для тих, хто тільки розпочинає кар’єру в цифровій трансформації або планує очолити цей напрям у регіонах чи громадах, досвід найдосвідченішого CDTO країни зводиться до кількох ключових правил:
№ 1. Вчіться домовлятися, а не роздавати вказівки. Посада CDTO повністю побудована на горизонтальній взаємодії. Потрібно вміти знаходити спільну мову з мобільними операторами, міжнародними донорами, бізнесом та очільниками громад. Наказ тут не працює — працює партнерство.
№ 2. Тримайте фокус на результаті. Важливий не процес роботи, а конкретна зміна, яку відчула людина. Головний маркер успіху будь-якої послуги — звільнити громадянина від необхідності ходити кабінетами.
№ 3. Розвивайте максимальну гнучкість. Сучасний CDTO має одночасно утримувати в полі зору 25–30 різнопланових завдань, миттєво адаптуючись до кризових ситуацій.
№ 4. Беріть відповідальність на себе. Будь-яка криза вимагає сміливості ухвалювати складні рішення. Якщо управлінець боїться брати удар на себе або не готовий захищати власну команду, побудувати дієву систему не вдасться.
Розмову підготовлено в партнерстві з технологічним медіа SPEKA.