Рубрики: Технології; Досягнення

Наш козир — це масштаб: як досвід Дії допоможе ЄС створити цифровий гаманець

Автори: Прес-офіс Міністерства
Дата та час публікації:: 30 жов., 12:35
Час читання:: 3 хв

Мінцифра стала учасником європейського проєкту APTITUDE, що створює EUDI Wallet. Це цифровий гаманець, в якому можна буде зберігати паспорт, водійське посвідчення, диплом та інші документи, щоб користуватися послугами по всьому ЄС. Чим наш досвід корисний для ЄС та як EUDI Wallet інтегрується з Дією, обговорили з керівниками команди розробки Дії Іллею Родіним та Юрієм Козловим.

Україна тепер у консорціумі APTITUDE. Якщо простими словами — що саме Мінцифра там робитиме? Ми будемо тестувати європейські ідеї чи принесемо свої?

Ілля Родін: Ми в Мінцифрі вже два роки активно співпрацюємо з ЄС: беремо участь у розробці європейського цифрового гаманця та тестуємо сумісність документів у Дії з європейськими прототипами. Вступ до консорціуму APTITUDE — це логічний і важливий крок, який робить Україну учасником цього проєкту.

Це результат командної роботи. Разом з експертами Академії електронного управління (eGA) та за підтримки Європейського Союзу через проєкт DT4UA, ми отримуємо не лише експертну й фінансову допомогу, а й доступ до найкращих європейських практик.

Ця співпраця відкриває можливості для обміну досвідом, налагодження постійної комунікації з партнерами та спільного пошуку рішень. Саме завдяки такій взаємодії Україна сьогодні серед лідерів цифрової інтеграції з ЄС.

Наш досвід є надзвичайно цінним для європейських партнерів. Поки багато країн пілотного проєкту ще напрацьовують власну інфраструктуру, Україна вже має реальний практичний досвід використання державного застосунку для цифрових документів. Наприклад, наші техпаспорти в Дії — це якраз один із тих сервісів, що є пріоритетним напрямком і для майбутніх європейських гаманців. Ми готові ділитися цими напрацюваннями.

Найголовніше питання, яке всіх хвилює: у нас вже є Дія, а тепер з’явиться ще EUDI Wallet. Як вони будуть співіснувати? Це будуть два окремі застосунки чи Дія просто інтегрується в європейський гаманець, і ми цього навіть не помітимо?

Юрій Козлов: Наразі ми реалізуємо інтеграцію EUDI Wallet в Дію. Для користувачів це буде як проста активація міжнародних документів. Ми плануємо зробити це максимально зручно для людей, але водночас гарантувати виконання всіх вимог ЄС.

Саме для цього й потрібні пілотні проєкти. Вимог до європейських гаманців безліч. Лише практичне тестування дозволяє нам налагодити технологічну сумісність та відпрацювати всі організаційні й функціональні нюанси.

У майбутньому, коли сервіс запрацює, будь-яка установа (запитувач даних) зможе обрати, який саме документ верифікувати: чинний український чи новий міжнародний зразок.

Чим саме ми можемо похвалитися перед ЄС? Які наші «фішки» їм найбільше сподобалися?

Ілля Родін: Наш головний козир — це масштаб. Жодна країна не може похвалитися такою кількістю активних користувачів чи таким реальним поширенням цифрових документів, як в Україні.

Також у нас є Дія.Підпис — корисний інструмент, вже інтегрований у систему отримання послуг, що є однією з цілей європейського гаманця.

Ми також бачимо великий інтерес до наших нових розробок, наприклад, до модуля персональних даних, який розробляємо за підтримки проєктів Європейського Союзу EU4DigitalUA та DT4UA, що впроваджує Академія електронного управління. Він напряму відповідає майбутнім вимогам ЄС, які зобов’язують цифрові гаманці надавати користувачу повну історію всіх операцій з його даними.

У проєкті тестують чотири напрями: цифрові проїзні, реєстрацію авто, квитки й платежі. На чому зосередиться Україна? Що з цього ми зможемо протестувати першими?

Юрій Козлов: Якщо говорити про те, що можна запустити найшвидше, — це, безумовно, техпаспорти. Чому? Вже є міжнародні стандарти, є величезний запит від водіїв, і що важливо — у нас цей сервіс вже дуже популярний та відпрацьований у межах країни. Це ідеальний кандидат для старту.

Окрім престижу для країни, яка практична користь від цього для українців та бізнесу? Чи зможуть наші стартапи й компанії долучитися до проєкту і, можливо, запропонувати свої рішення для всієї Європи?

Ілля Родін: Головна практична користь — це, звісно, виконання наших євроінтеграційних зобов’язань.

Як тільки ми інтегруємося у внутрішній ринок ЄС і досягнемо взаємного визнання документів, це відкриє нові можливості. Українці зможуть використовувати свої цифрові документи в країнах ЄС. А держава та бізнес в Україні зможуть легше опрацьовувати дані громадян ЄС та простіше співпрацювати з європейськими партнерами

Проєкт триватиме до 2027 року. А коли українці зможуть побачити або навіть «поклацати» перші реальні результати цих пілотів? Чого чекати у 2025-му?

Юрій Козлов: Звісно, щоб усе це запрацювало повноцінно, потрібна законодавча основа. Ми в Мінцифрі вже готуємо необхідні зміни. Водночас ми очікуємо, що ЄС затвердить єдиний механізм сертифікації таких рішень.

Але важливо розуміти: українцям не доведеться чекати завершення всіх процедур. Ми розраховуємо, що тестові прототипи будуть доступні для користувачів ще до закінчення пілотного проєкту.