Рубрики

Досягнення

Протидія фейкам та захист дітей: які нові рекомендації для соцмереж розробила Україна для Ради Європи

Автори

Прес-офіс Міністерства

Дата та час публікації:

28 тра., 11:00

Час читання:

4 хв

Ця новина могла б залишитися просто черговим європейським документом, якби не один факт: Україна ввійшла до сімки країн, які протягом двох років безпосередньо розробляли ці рекомендації для 46 держав. Ми більше не лише адаптуємося до європейських правил ми беремо участь у їх формуванні.

Як Україна долучилася до Комітету експертів Ради Європи (MSI-eSEC), які українські підходи вдалося інтегрувати до фінального документа та чому після повномасштабного вторгнення фокус держави на онлайн-безпеці став критичним — поговорили з начальницею відділу впровадження проєктів з цифровізації освіти директорату розвитку цифрових інновацій, штучного інтелекту Мінцифри Ярославою Дьо.

Інтернет як швидкісне авто: чому цифрова гігієна стосується кожного

— Ярославо, сьогодні цифрові сервіси стали частиною повсякденного життя. Чому тема онлайн-безпеки та цифрової грамотності настільки важлива для суспільства?

— Я часто наводжу аналогію з автомобілем. З моменту винаходу транспортні засоби небезпечні, керувати ними — це завжди ризик. Але ми не уявляємо світ без авто.

Так само з технологіями. Соцмережі, штучний інтелект та застосунки спрощують життя, але водночас створюють простір для загроз. Відмовитися від них людство не зможе. Найкраще рішення навчитися безпечно використовувати ці можливості, так само, як ми вчимося кермувати. Правила кібергігієни сьогодні дорівнюють правилам дорожнього руху.

Неможливо побудувати цифрову державу для громадян без базових цифрових навичок. Якщо людина не знає про загрози або не вміє себе убезпечити, цифрові послуги та новітні технології залишаються для неї недоступними або небезпечними.

— Які ініціативи Мінцифри у сфері цифрової освіти та онлайн-безпеки ви вважаєте найбільш результативними?

— Наш головний підхід — людиноцентричність. Наприклад, платформа Дія.Освіта вже об’єднала понад 3,2 мільйона зареєстрованих користувачів, і тема номер один там — саме кібергігієна та онлайн-безпека.

Зокрема завдяки реалізації державних стратегічних програм та екосистемі Мінцифри, за шість років частка українців із базовим рівнем цифрової грамотності зросла до 58%. Кількість тих, хто взагалі не має таких навичок, скоротилася з 15,1% до 4,1%. І все це в умовах пандемії та повномасштабної війни.

Щоб зробити навчання доступнішим і цікавішим, ми запустили кампанію з кібергігієни, обличчям якої стала спеціальна анімаційна персонажка — гієна Гігієна. Вона не експертка й теж помиляється, але разом із користувачами вчиться розпізнавати фішинг і скам. Такий формат добре резонує з аудиторією.

За лаштунками Ради Європи: як Україна долучилася до створення нових стандартів

— Як Україна опинилася серед країн, які працювали над новими правилами для інтернет-платформ у Європі?

— Наприкінці 2023 року Представництво України при Раді Європи отримало пропозицію долучити нас до складу комітету як країну-члена. Партнери високо оцінили досвід цифрової трансформації України та унікальну експертизу, яку ми здобуваємо безпосередньо в умовах війни.

Роботу стартували у квітні 2024 року. Експерти-доповідачі готували матеріали, а між засіданнями вся команда працювала онлайн. Процес багато в чому нагадував роботу міжнародних організацій: є текст документа, і кожна країна вносить свої зауваження, пропозиції чи заперечення.

Велику роль відігравала юридична точність, адже значна частина дискусій стосувалася термінології. Наприклад, ми тривалий час обговорювали, кого саме вважати «контент-креаторами» та як трактувати формат UGC — контент, створений користувачами.

— Які українські підходи вдалося інтегрувати до фінального документа?

— Оскільки Україна щодня протистоїть кібератакам і дезінформаційним кампаніям з боку росії, одним із наших ключових фокусів стала саме протидія дезінформації.

Ми просували підхід, який полягає не лише у видаленні чи обмеженні контенту, а насамперед у зменшенні його негативного впливу. Для цього потрібні прозорі алгоритми, якісні медіа та високий рівень цифрової грамотності суспільства. Саме тому рекомендації передбачають, що платформи мають пояснювати принципи ранжування контенту та оцінювати ризики маніпуляцій.

Окрему увагу ми приділили безпеці дітей у мережі. Українська сторона послідовно відстоювала необхідність максимальних механізмів захисту неповнолітніх у цифровому середовищі: від налаштувань високого рівня приватності за усталеними стандартами до обмеження таргетованої реклами для дітей та впровадження дієвих інструментів вікової верифікації й протидії кібербулінгу.

Що нові правила змінять для користувачів та бізнесу

Рекомендації Ради Європи стосуються платформ значного впливу тих, які об’єднують мільйони користувачів. Відтепер правила гри змінюються:

• Зрозумілі алгоритми. Платформи мають пояснювати, чому один контент отримує більше охоплення, а інший менше.
• Більше контролю. Користувачі зможуть відмовлятися від частини рекомендацій та налаштовувати стрічку під власні потреби.
• Право на захист. Якщо соцмережа видалить допис або заблокує акаунт, людина отримає чітке пояснення та можливість оскаржити рішення.
• Захист вразливих груп. Платформи повинні через дизайн захищати тих, хто найчастіше стикається з цькуванням: дітей, жінок, журналістів та представників меншин.
• Прозора реклама. Користувачі бачитимуть, хто їх таргетує, як саме та які ресурси на це витрачають.

— Що ці рекомендації означають для України на практиці?

— У короткостроковій перспективі зміни діятимуть точково, але системний ефект ми побачимо через оновлення регулювання та подальше зближення із законодавством ЄС.

Для індустрії це задає чіткий вектор: медіа посилюватимуть стандарти якості, ІТ-компаніям доведеться пояснювати роботу своїх алгоритмів, а креатори отримають прозорі правила взаємодії з платформами. Ринок стає передбачуванішим, а це відкриває шлях до європейських інвестицій і довіри.

Крім того, участь України у створенні таких документів значно спрощує гармонізацію українського законодавства з європейським. Це зменшує потребу в додаткових змінах під час переговорів про вступ до ЄС і демонструє інституційну спроможність України як рівноправного партнера.

— І наостанок. Чому для України важливо брати участь у створенні міжнародних правил навіть в умовах повномасштабної війни?

— Дипломатія під час війни — це важливий інструмент посилення позиції держави, і український голос має звучати всюди, де формують міжнародні рішення.

Рада Європи залишається єдиною міжнародною інституцією, яка виключила країну-агресора. Наша присутність у таких процесах і участь у створенні спільних правил — приклад партнерства заради миру та підтвердження того, що українські цифрові практики й експертиза мають значення для всієї міжнародної спільноти.

Повний текст рекомендацій Ради Європи доступний за посиланням.