Рубрики

Досягнення

Технології

7 років Мінцифрі: від першого е-паспорта у світі до технологій, які змінюють країну

Автори

Прес-офіс Міністерства

Дата та час публікації:

03 вер., 10:01

Час читання:

4 хв

2020–2021: цифрові паспорти, найшвидше відкриття бізнесу та фундамент цифровізації

У 2020 році в Дії запрацювали е-паспорти, а вже за рік Україна першою у світі повністю прирівняла їх до паперових чи пластикових аналогів. Тоді ж ми повністю автоматизували реєстрацію ФОП: система перевіряє та обробляє заяву без участі чиновника. Завдяки цьому відкриття бізнесу триває лічені секунди (абсолютний рекорд — рівно 2 секунди). Ми на практиці довели, що цифрова держава працює безпечно та швидко.

Щоб технології працювали на всіх рівнях, Мінцифра створила унікальну посаду CDTO (Chief Digital Transformation Officer — заступник із цифрового розвитку). Це каталізатори змін, які впроваджують інновації на місцях. Сьогодні 43 CDTO працюють у державних органах, 17 — у регіональних органах влади. Та майже 1400 лідерів драйвлять цифровізацію в громадах.

Паралельно ми зробили цифрову грамотність стратегічною ціллю держави: у січні 2020 року запрацювала платформа Дія.Освіта. А у 2021 році перенесли в Україну європейські стандарти DigComp. Завдяки цьому лікарі, вчителі, держслужбовці та підприємці тепер чітко, розуміють, якими цифровими навичками їм потрібно володіти для сучасної роботи.

2022: іспит, якого не складає жодне міністерство у світі

24 лютого все могло зупинитися. Натомість — пришвидшилося. За лічені тижні з’явився чатбот єВорог для повідомлень про ворожу техніку, цифровий єДокумент, реєстр пошкодженого й знищеного майна, можливість задонатити на UNITED24. Молдова почала визнавати документи з Дії, а Польща — країна, яка приймала мільйони українських біженців, — створила Diia.pl, побудований на українській технології. У травні — перший Diia Summit у Давосі під назвою «Brave Ukraine». Країна, по якій щодня влучають ракети, показувала світу дієвий цифровий уряд. Того ж літа Дія здобула «Каннського лева», а Україна отримала статус кандидата в ЄС.

Буквально за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення ми запустили Дія.City — унікальний правовий та податковий простір для технологічних компаній. Ніхто не знав, що чекає на бізнес далі, але цей простір не просто вистояв, а став довгостроковою інфраструктурою для розвитку інновацій. Дія.City допоміг зберегти технологічну індустрію, і сьогодні він об’єднує понад 4 500 компаній, які продовжують працювати в Україні, сплачують податки та підтримують військових.

Це, мабуть, найкраща відповідь на запитання, навіщо взагалі була потрібна цифровізація до війни: тому що системі, яка вже вміла працювати швидко й без кабінетів, було набагато простіше не зупинятися, коли кабінетів раптом не стало.

2023: Brave1 та defense tech-інновації

Держава почала інвестувати в розробки для фронту. Ми запустили кластер Brave1, щоб знаходити та фінансувати технологічні рішення українських інженерів. Це дає змогу швидко тестувати інновації та передавати їх військовим.

Того ж року запустили Дія.Engine. Це low-code платформа, яка допомагає будувати державні реєстри за єдиними принципами швидко та безпечно. Зараз на ній функціонують уже 63 системи. Наш підхід настільки зацікавив європейців, що наприкінці 2025 року Єврокомісія офіційно відзначила Дія.Engine та внесла її до бази найкращих технологій для урядів (Public Sector Tech Watch).

2024: перший у світі шлюб по відеозв’язку

Ми запустили перший у світі сервіс офіційного одруження без жодного візиту до ДРАЦСу. Користувачі вже надіслали понад 4 мільйони пропозицій та уклали 73 тисячі шлюбів. Інновацію відзначив авторитетний журнал TIME — він включив онлайн-шлюб у Дії до списку 200 найкращих винаходів року.

2024–2026: Мрія, LLM та перехід до Agentic state, стійкість телекому

Ми розширили цифровізацію на освіту та підтримку користувачів. Команда впроваджує екосистему Мрія, яка повністю змінює підхід до навчання. Паралельно ми активно тестуємо та інтегруємо великі мовні моделі (LLM) в роботу державних сервісів, щоб автоматизувати рутинну й зробити підтримку громадян миттєвою.

Ще один наш пріоритет — телеком. Для прискорення розгортання телеком-мереж, ми розробили постанову, яка дозволила операторам будувати інфраструктуру за пришвидшеною процедурою. Водночас держава разом з операторами мобільного зв’язку під час воєнного стану провела перші пілотні запуски 5G у Львові, Бородянці, Харкові й Києві, заклавши основу для швидкісних мереж нового покоління. За цей час перевагами технології вже скористалися 3,5 мільйона українців. А 54% домогосподарств України підключені до технології хPON. Телеком-сфера працює над тим, щоб українці були на зв’язку під час знеструмлень. Так, 92% базових станцій працює до 8 годин під час знеструмлень.

Якщо прибрати дати й нагороди, залишається одне: щоразу, коли здавалося, що складніше вже не буде, — пандемія, повномасштабна війна, необхідність відбудовувати те, що зруйновано, — команда не сповільнювалася, а знаходила спосіб зробити державу простішою саме в той момент, коли людям було складно. Це не історія про застосунок. Це історія про те, що держава може встигати за життям людей, а не навпаки.

Сім років тому це звучало як ідея, у яку важко було повірити. Сьогодні в цю ідею щодня заходять понад 24 мільйони людей — і на неї вже дивляться десятки країн, які хочуть повторити той самий шлях. Найцікавіше, що наступний розділ цієї історії ще не написаний. І, з огляду на темп останніх семи років, він точно не буде нудним.