Рубрики

Освіта

3D-принтери, робототехніка й жодних паперових журналів: як навчаються у школах Солонянської громади

Автори

Прес-офіс Міністерства

Дата та час публікації:

08 жов., 16:18

Час читання:

5 хв

Сьогодні у громаді працюють 13 шкіл. Усі вони навчають дітей очно, бо всюди облаштовані укриття. Паралельно школи розвивають STEM-напрями, облаштовують сучасні освітні простори, залучають гранти та впроваджують цифрові інструменти. А нещодавно всі 13 закладів одночасно долучилися до державної освітньої екосистеми Мрія. Але ця історія почалася задовго до неї.

Обирати проєкти свідомо, а не подаватися на всі гранти поспіль

Солонянська громада вже кілька років системно працює із зовнішніми партнерами. За цей час школи долучалися до ініціатив EGAP, UNICEF, DECIDE, «Школи 3.0» та інших проєктів. Але поступово тут відмовилися від підходу «подаємося всюди, де дають гроші».

«Ми вже давно відійшли від підходу «пробуймо все і всюди». Ми зараз працюємо дуже точково. Є проблема, є потреба, тоді шукаємо, як її вирішити. Якщо це не є нашою потребою, ми не будемо просто для кількості це робити«, — Ірина Грекова, перша заступниця Солонянського селищного голови.

Тому сьогодні робота починається не з грантового конкурсу, а з потреб конкретної школи. Наприклад, Микільська-на-Дніпрі гімназія кілька разів долучалася до ініціатив із надолуження освітніх втрат. Там також створили освітній простір, де допомагають вразливим дітям та підтримують психологічну стійкість учнів і команди. В іншій школі пріоритетом стала STEM-освіта. Десь облаштували сучасний освітній простір. Тобто кожен заклад рухається відповідно до власних потреб і можливостей. Але при цьому школи не розвиваються ізольовано.

Директори регулярно обговорюють спільні виклики, діляться рішеннями та практиками, які вже спрацювали. Якщо певний досвід може бути корисним для інших, його намагаються масштабувати на рівні всієї громади.

«Тут у нас не було мети, що там фініш і перший, хто перетинає ту червону стрічку, — переможець. Нормально, коли кожен рухається своїм темпом. Але всі в одному напрямку«, — Ірина Грекова, перша заступниця Солонянського селищного голови.

Від електронного журналу до системної цифровізації

Перший досвід із цифровими інструментами громада отримала ще кілька років тому, коли почала переходити на електронні журнали та щоденники. Пандемія пришвидшила цей процес, а після початку повномасштабного вторгнення цифрові рішення стали вже не просто зручністю, а необхідністю. Школи мали швидко перебудувати навчання, комунікацію з батьками та власні робочі процеси. Перед змінами у громаді вирішили не гадати, що всі однаково готові до цифровізації, а просто запитати про це учнів, батьків і вчителів. Результати виявилися показовими.

Електронні журнали та щоденники підтримували понад 80% батьків. Серед учнів таких було близько 60%. А серед учителів підтримка ледь сягала 40%. Для громади це стало не аргументом зупинятися, а сигналом, що зміни потрібно впроваджувати поступово й пояснювати, навіщо вони потрібні.

«Замовниками наших послуг глобально є держава. Якщо ми говоримо про місцевий рівень, зрозуміло, що це є батьки, суспільство. Тому ми маємо перебудовуватися, не боятися змін, а враховувати потреби«, — Ірина Грекова, перша заступниця Солонянського селищного голови.

Поступово саме батьки стали одними з головних амбасадорів електронних щоденників. Вони допомагали одне одному розібратися з новими інструментами, а школи адаптувалися у власному темпі. Тоді ж у громаді побачили важливу річ: цифровізація може не просто замінити паперовий журнал електронним. Вона може змінити саму логіку роботи школи.

Чому всі школигромади перейшли на Мрію одночасно

Коли громада познайомилася з Мрією, директори вже мали досвід цифровізації і розуміли цінність таких інструментів. Але побачили й інше: можливості державної екосистеми значно ширші, ніж електронний журнал чи щоденник. Тут вирішили не робити класичний пілот у кількох школах, тому всі 13 закладів долучилися до Мрії одночасно.

«Ми від самого початку сповідували принципи «Мистецтво жити в громаді». От директори сказали: «Будемо всі разом. Можна буде консультуватися, радитися колективам між собою, але давайте цей шлях йти разом»«, — Ірина Грекова, перша заступниця Солонянського селищного голови.

Це рішення було не стільки про швидкість, скільки про взаємну підтримку. Якщо в одній школі виникає запитання, не обов’язково шукати відповідь самостійно. Можна звернутися до колег, які вже пройшли цей етап. Саме тому цифровізація тут стала не окремим ІТ-проєктом, а частиною ширшої зміни підходів до управління освітою.

Як система змінює роботу вчителя, учня та директора

Для вчителя Мрія — не лише електронний журнал. У системі можна працювати з календарно-тематичним плануванням, автоматично виставляти підсумкові оцінки, створювати тести за допомогою ШІ. Для учня та батьків це можливість мати на одній платформі актуальний розклад, оцінки та іншу інформацію про навчання. А також знаходити освітній контент, гуртки й секції відповідно до власних інтересів.

Але, можливо, найпомітніша зміна відбувається на рівні адміністрації. Раніше, щоб побачити загальну картину відвідуваності чи успішності, потрібно було окремо збирати та опрацьовувати дані. Тепер значну частину цієї роботи система виконує сама.

Директор може швидше побачити, що відбувається в конкретному класі, помітити зміни в результатах і зрозуміти, чи потрібна додаткова увага. Директорка Аполонівської гімназії Наталія Балаур може вже через кілька тижнів після початку навчання окремо проаналізувати п’ятий клас, який перейшов у середню школу, оцінити динаміку результатів і зрозуміти, чи потрібна дітям додаткова підтримка.

Тобто цифровий інструмент дає адміністрації те, чого раніше часто бракувало: можливість бачити дані та динаміку. І саме тут проходить межа між звичайною цифровізацією процесів і системною зміною. Мрія не просто переносить звичні шкільні процеси в цифровий формат. Вона допомагає пов’язати їх між собою.

Розклад, який можна оновити за лічені секунди

Для Микільської-на-Дніпрі гімназії одна з найбільш практичних переваг — робота з розкладом. Зараз зміни можуть відбуватися буквально протягом дня. Раніше про них потрібно було окремо повідомляти вчителів, учнів і батьків. Тепер достатньо оновити розклад у системі.

«Нам як адміністрації дуже допомагає вбудований розклад. Ми можемо дуже швидко внести зміни та донести це до кожного учасника освітнього процесу за секунди«, — Лілія Водоп’янова, директорка Микільської-на-Дніпрі гімназії.

Для дітей цей перехід виявився ще природнішим.

«Діти отримали простий інструмент, щоб відстежувати свої результати. Бачать, де потрібно підтягнутися, де попрацювати, де підійти до вчителя. Для них це насамперед зручно», — Лілія Водоп’янова, директорка Микільської-на-Дніпрі гімназії.

А для батьків це ще й можливість долучатися до навчання дитини навіть тоді, коли робота чи інші обставини не дозволяють постійно бути на зв’язку зі школою. Розклад, оцінки, відвідування — інформація, яку можна побачити без десятків чатів і додаткових запитів до вчителів. І це фактично повертає нас до того першого опитування громади. Ще тоді діти і батьки показали, чого очікують від сучасної школи: швидкого доступу до інформації, зрозумілої комунікації та зручних інструментів.

3D-принтери в селі та як школи створюють рівні можливості

Але цифровізація в Солонянській громаді не обмежується Мрією. Три школи вже мають власні STEM-лабораторії. У центральному ліцеї діти працюють із 3D-принтерами та створюють складні дидактичні матеріали: моделі легень чи дзьобів птахів. А далі технології передають туди, де їх раніше могло не бути. Коли в ліцеї з’являються нові 3D-принтери, попереднє обладнання передають меншим сільським школам.

Долучайтеся до Мрії — подавайте заявку на сайті.