Перейти до основного вмісту
Рубрики
Бізнес
Технології

Офіційна позиція Мінцифри щодо багатомісячної кампанії з дискредитації Мінцифри, яку веде народний депутат Данило Гетманцев

Автори
Прес-офіс Міністерства
Дата та час публікації:
Час читання:
5 хв
Зображення новини Офіційна позиція Мінцифри щодо багатомісячної кампанії з дискредитації Мінцифри, яку веде народний депутат Данило Гетманцев

Уже майже рік народний депутат Данило Гетманцев веде системну кампанію з дискредитації Міністерства цифрової трансформації України. Ця кампанія побудована на маніпуляціях, підміні фактів і понять, недостовірних твердженнях та відвертій дифамації. Зміст, тональність і регулярність цих атак створюють враження про ознаки конфлікту інтересів.

Далі розбираємо основні маніпуляції, що використовують для дискредитації Мінцифри.

Маніпуляція 1: Михайло Федоров відповідав за координацію КРАІЛ та запуск ДСОМ з 2022 року

Факт: Михайло Федоров не відповідав за координацію КРАІЛ чи запуск ДСОМ з 2022 року

Регулювання у сфері азартних ігор та лотерей з 2020 року покладено на спеціально створений орган КРАІЛ — Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей. Це визначено законом Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор. Саме КРАІЛ мала запустити Державну систему онлайн-моніторингу.

Постанова № 924, яку згадує Гетманцев, лише включила питання азартних ігор і лотерей до порядку роботи урядового комітету, який очолював Михайло Федоров. Водночас Кабмін не передавав Мінцифрі функції регулятора, не надавав повноважень управляти КРАІЛ і не покладав на Михайла Федорова чи Мінцифру обов’язок безпосередньо запускати ДСОМ.

Протягом усього часу роботи КРАІЛ — 5 років — ДСОМ так і не була запущена. ДСОМ зрушила з мертвої точки лише після ліквідації КРАІЛ, передання повноважень щодо формування політики у сфері азартних ігор та лотерей до Мінцифри та створення Державного агентства PlayCity для реалізації цієї політики.

Маніпуляція 2: Мінцифра не запускає ДСОМ з 2022 року

Факт: Мінцифра отримала повноваження у сфері азартних ігор і лотерей у квітні 2025 року

Для цього 14 лютого 2025 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 159. Нею Мінцифру визначили відповідальною за формування та реалізацію політики в цій сфері. Але фактично ці повноваження запрацювали тільки з 1 квітня 2025 року. Саме цього дня набув чинності Закон № 4116, а Кабмін ухвалив розпорядження № 284-р, яке підтвердило можливість Мінцифри виконувати ці функції.

Після цього Мінцифра почала створювати окремий орган для реалізації політики — Державне агентство PlayCity.

21 березня 2025 року Кабмін ухвалив постанову № 314 про створення PlayCity. Саме агентство отримало можливість повноцінно працювати лише 30 травня 2025 року — після розпорядження Кабміну № 519-р.

Окремо потрібно нагадати: фінансування розроблення ДСОМ передбачало внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік«. Лише після їх ухвалення в серпні 2025 року PlayCity розпочало практичну роботу зі створення системи.

Маніпуляція 3: Мінцифра провела фейковий конкурс на ліцензії для операторів лотерей

Факт: Конкурс операторів державних лотерей проходив у межах чинного Закону України «Про державні лотереї«, ухваленого ще у 2012 році.

Саме цей закон заклав модель ринку, яка фактично закріпила його за трьома операторами. У ньому не було передбачено реальної конкуренції та відкритого входу нових чи іноземних гравців.

Закон встановив вимоги, яким могли відповідати компанії, що вже працювали на ринку: щонайменше три роки досвіду проведення державних лотерей (ч.6 ст.6), статутний капітал від 30 млн грн грошовими коштами (ч.5 ст.6) та мережа розповсюдження по всій країні (ч.2 ст.6). З огляду на це жодна іноземна компанія не зверталася до Мінцифри чи PlayCity щодо участі в конкурсі. І єдина причина — це чинний закон про лотереї.

Окремо варто нагадати про роль самого нардепа у розробці цього закону. У власному авторефераті докторської дисертації, захищеної у 2012 році, він прямо зазначав, що розробив теоретичні положення щодо правовідносин у сфері випуску та проведення державних лотерей. Так само вказано, що окремі результати його дослідження були покладені в основу проєкту Закону України «Про державні лотереї», ухваленого в першому читанні 10 лютого 2012 року.

У додатках до дисертації викладено текст відповідного законопроєкту. Тобто йдеться не про експертний коментар до законопроєкту, а про участь у формуванні законодавчої моделі, яка визначила правила роботи лотерейного ринку на роки вперед, відповідальність за недоліки якої пан Гетманцев намагається перекласти на Мінцифру.

Більше того, сам Данило Гетманцев у 2019 році публічно визнавав власний конфлікт інтересів у цій сфері та ностальгував за роботою у лотерейному операторі МСЛ, часткою якого він володів. А також публічно заявляв, що утримається від участі в роботі над законопроєктом про гральний бізнес.

Важливо, що за роки депутатства Данила Гетманцева, який сьогодні критикує перезапуск лотерейної сфери, закон так і не був змінений по суті.

Маніпуляція 4: Мінцифра визначила, що гравці самі встановлюють собі ліміти на гру. Гральному бізнесу це вигідно

Факт: Порядок встановлення лімітів визначений законом «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор«.

Відповідно до частини дев’ятої статті 18 цього закону гравець самостійно встановлює ліміт витрат на гру та ліміт часу участі в ній.

Закон також прямо передбачає, що такі ліміти не можуть перевищувати межі, визначені органом, який формує політику у сфері азартних ігор і лотерей. Саме ці максимальні межі Мінцифра й затвердила наказом № 207.

Тобто наказ Мінцифри не створив правило, за яким гравець сам встановлює собі ліміти. Це правило вже було в законі. Мінцифра виконала свій обов’язок — визначила верхню межу, за яку гравець не може вийти.

Жодної вигоди для грального бізнесу цей наказ не створює. Навпаки: він встановлює конкретні обмеження для гри, які мають працювати в межах закону і контролюватися організаторами.

Заклики встановити максимально жорсткі ліміти — це шкідливий популізм, який не враховує реальну логіку ринку. Надмірні обмеження в легальному секторі не зупиняють гру як явище. Вони лише створюють ризик витіснення гравців у нелегальні онлайн-казино, де немає ні лімітів, ні ідентифікації гравця, ні державного контролю.

Маніпуляція 5: ПлейСіті блокує нелегальні сайти через кілька місяців

Факт: Блокування нелегальних сайтів триває добу

PlayCity не має повноважень блокувати сайти самостійно вручну. Агентство виявляє нелегальні ресурси та ухвалює рішення щодо їх блокування. Далі обмеження доступу відбувається через НКЕК і провайдерів — у межах повноважень і процедури, визначених Законом № 768. За перший рік роботи PlayCity цей процес суттєво прискорили. Сьогодні рішення про блокування доходить до провайдерів протягом однієї доби з моменту виявлення нелегального сайту.

Маніпуляція 6: ПлейСіті не штрафує організаторів азартних ігор за незаконну рекламу

Факт: За рік роботи PlayCity наклало штрафних санкцій на понад 80 млн грн. При цьому PlayCity діє в межах повноважень, визначених законом.

Це означає, що агентство не може накладати штрафи лише на підставі згадки бренду в рекламі. Коли PlayCity виявляє незаконну рекламу азартних ігор, робота починається одразу у двох напрямах.

Перший — швидко припинити поширення реклами. Для цього PlayCity звертається до цифрових платформ і сервісів, з якими вже налагоджена співпраця: Meta, TikTok, YouTube, Google, Viber, Twitch. Це дозволяє оперативно блокувати або видаляти контент, сторінки чи канали, через які поширюється незаконна реклама.

Другий напрям — встановити відповідальних осіб. PlayCity з’ясовує, де саме була розміщена реклама, хто адмініструє сторінку, канал або майданчик, хто є блогером чи поширювачем контенту, а також хто міг бути замовником цієї реклами.

Для притягнення організатора азартних ігор до відповідальності потрібно мати юридичне підтвердження, що саме ця компанія замовила або погодила розміщення реклами. Це можуть бути договори, акти виконаних робіт, підтвердження оплати або ТЗ для рекламного майданчика. За такою інформацією PlayCity звертається до розповсюджувача реклами. На практиці ж блогери, канали, адміністратори сторінок або рекламні посередники відмовляються її надавати. Втім, саме ця інформація є достатньою юридичною підставою для штрафу казино.

Самої згадки бренду в рекламі недостатньо. І це принципово. Інакше такий підхід став би інструментом недобросовісної конкуренції: будь-хто міг би замовити незаконну рекламу з брендом конкурента, а потім вимагати штрафу для цієї компанії.

Поділитись