Міністерствоцифрової трансформаціїУкраїни

Верховна Рада України ухвалила законопроєкт «Про електронні комунікації» у другому читанні із пропозиціями Президента України.

Прийняття цього законопроєкту є важливим кроком на шляху до євроінтеграції та входження нашої країни до Єдиного цифрового ринку ЄС. 

"Держава зменшує регулювання телеком-галузі і спрощує вимоги до діяльності постачальників послуг. Це дозволить ефективніше використовувати радіочастоти, швидше запроваджувати нові технології, а також спростить досягнення нашої цілі із забезпечення доступом до інтернету 95% українців", — коментує прийняття законопроєкту заступник Міністра цифрової трансформації Олександр Шелест.

Схвалений законопроєкт передбачає: 

• зменшення кількості перевірок та регуляторного тиску на компанії у сфері електронних комунікацій;
• всі постачальники електронних комунікаційних мереж та послуг матимуть однакові права та доступ до інфраструктури, запроваджується механізм консультацій з учасниками ринку;
• забезпечення конкуренції на ринку електронних комунікацій, що сприятиме залученню інвестицій та покращенню якості послуг для всіх користувачів;
• користувачі матимуть можливість обрати окремі електронні комунікаційні послуги (не в складі пакету послуг) за технічної можливості;
• право на отримання вичерпної та чіткої інформації абонентом щодо опису умов договору відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг;
• зменшення спаму за рахунок обов'язкової попередньої згоди абонента на отримання інформації та обов'язкова можливість відмови абонента від розсилки;
• збільшення штрафу для постачальників електронних комунікацій у разі порушення прав користувачів.

До цього моменту чинна законодавча база в сфері електронних комунікацій формувалась понад 15 років тому і не відповідала ні сучасним вимогам ринку, ні європейським прагненням України.

Законопроєктом передбачається створення Електронної регуляторної платформи — сервісу, який забезпечить прозорий та автоматизований процес взаємодії між операторами та провайдерами з одного боку та держави — з іншого. Платформа забезпечуватиме взаємодію реєстрів постачальників послуг, ліцензій, присвоєнь радіочастот, геоінформаційної системи для географічних оглядів доступності на території України тощо. Доступ до цієї системи буде відкритим та безкоштовним. 

"Оновлений текст законопроєкту — це компромісний варіант для всіх учасників ринку електронних комунікацій, який враховує пропозиції Президента України та водночас захищає права споживачів, операторів та провайдерів електронних комунікацій. Разом із громадськістю ми розробили норми, які не дають перекласти фінансовий тягар закупівлі обладнання на бізнес, незалежно від розміру гравця галузі. Дискусійними стали питання стосовно статей, які регулюють захист інформації про користувача послуг. Хочемо запевнити, що положення проєкту Закону жодним чином не порушують та не змінюють існуючі порядки подання конфіденційної інформації та персональних даних", — коментує заступник голови Комітету Олександр Федієнко. 

Також законопроєктом вперше передбачена детальна процедура врегулювання спорів за посередництвом регулятора — як між декількома постачальниками послуг, так і між користувачами та постачальниками.

Крім цього, схвалений законопроєкт передбачає технологічну нейтральність — можливість оператора на власний розсуд обирати технологію (наприклад, 3G або LTE) для застосування на його частотах.

Відтак, законопроєкт сприятиме: 

• конкуренції на ринку послуг електронних комунікацій;
• підключенню та доступу населення до високошвидкісного інтернету;
• розвитку внутрішнього ринку завдяки усуненню зайвих регуляторних бар’єрів;
• захисту інтересів споживачів.

Слід зазначити, що Україна є однією з перших серед країн-партнерів ЄС, яка імплементує у своє законодавство положення європейського Кодексу електронних комунікацій. 

Загалом закон “Про електронні комунікації” орієнтований на захист прав споживачів. Відтепер доступ до якісного інтернету є універсальною послугою, тобто має гарантуватись громадянам державою.

Оператори мають надавати абоненту інформацію про мінімальну, середню та максимальну швидкість інтернету, а заявлена оператором швидкість не повинна критично відрізнятися від реальної.

При цьому спрощується процедура захисту прав абонента. Якщо у нього неправомірно списані гроші з рахунку, йому не потрібно йти до суду. Питання можна вирішити, звернувшись до регулятора з електронною скаргою.