Рубрики: Штучний інтелект; Регіони; Технології

Від старовинних корсеток до ШІ: як майстриня з Кропивницького змінила голку й нитку на нейромережі

Автори: Прес-офіс Міністерства
Дата та час публікації:: 09 лис., 15:20
Час читання:: 3 хв

Якщо ви думаєте, що між історичним українським вбранням та штучним інтелектом безмежна прірва, ви просто не знаєте Наталю Колеснік.

Десятиліттями Наталя розгадувала таємниці минулого на дотик: промацувала кожен стібок музейних експонатів, витрачала тижні на одну річ, щоб відродити автентичну технологію крою. Сьогодні замість старовинного полотна під її пальцями клавіатура, а замість ниток промпти. Вона змінила голку на алгоритми, але головний принцип залишився незмінним: розібрати систему до основ і зрозуміти, як саме працює ця «магія».

Від швейної машинки до ШІ

Шити Наталя почала ще у школі, а згодом пройшла шлях від фабричної мотористки до дизайнерки із власною справою. Особливою пристрастю стала реконструкція одягу XVIII-XIX століть без сценічних спрощень і шароварщини.

Мені дали з фонду музейну річ, яка дуже втомлена життям. Промацавши всі шовчики, тканини, я зрозуміла, як вони були пошиті, і відтворювала саме технології.

У цій сфері вона почувалася на своєму місці, проте з часом накопичилася втома. Власний бізнес вимагав не лише творчості, а й постійного ведення соцмереж, рутини та спілкування з клієнтами. Наприкінці 2024-го прийшло вигорання.

Можливо, я вже була втомлена швейним і хотіла якось перемкнутися. Потребувала арттерапії, щоб реабілітувати менталку, і мені було цікаво отримувати швидкий візуальний результат.

Так у її житті з’явилися нейромережі, спочатку як розрада для генерації зображень і пісень. Але швидко цікавість переросла в бажання зрозуміти систему зсередини.

Людина, яка шиє одяг, і раптом стає умовним IT-фахівцем — це зовсім різні напрями. Або я створюю щось ручками, або головою. Оце було найважче.

Навчання під час блекаутів

Найінтенсивніше занурення в нову професію припало на зиму 2025 року.

Було вимкнене світло, бо це січень-березень 25-го. І шити, і вчитися нейронкам без електрики, розуміти, як вони працюють, — було дуже важко.

Зрештою вона закрила майстерню і повністю стала AI-креаторкою. Просто генерувати картинки виявилося замало: хотілося знати, як правильно налаштувати запит, щоб отримати ідеальний результат.

У мене таке ж ставлення до штучного інтелекту. Мені мало знати, що генеративна модель може щось робити. Мені треба зрозуміти її механіку.

Тож Наталя почала «препарувати» цифрові інструменти так само ретельно, як колись музейні сорочки крок за кроком, не задовольняючись лише зовнішнім фасадом.

Від власного досвіду до навчання інших

Зараз майстриня вже сама викладає ШІ-грамотність, проте чудово розуміє: тут вчорашніх знань замало. Інструменти стрімко оновлюються, тому вона продовжує вчитися, зокрема проходить безоплатну онлайн-програму від Google «ШІ для бізнесу 2.0».

Через перебої з інтернетом під час тривог не все вдається подивитися одразу. Проте ці лекції стали справжнім відкриттям. Вона до дрібниць аналізує вебінари про готовність компаній до впровадження ШІ та типові помилки під час роботи з ним. Справжнім інсайтом виявився блок про зміну алгоритмів пошуку: тепер інформацію зчитує не лише людина, а й нейромережа, тож і запити треба адаптувати.

Для мене, як для людини творчої, лекції про генерацію контенту в Google Flow — взагалі супер. А ще я по-новому відкрила Gemini. Я маю повертатися до цих відео, вивчати їх досконало, розбирати на цитати, бо виявилося, що мала лише поверхневе розуміння екосистеми.

Окрема увага безпеці. Це питання номер один. На її власних лекціях і держслужбовці, і підприємці, і навіть пенсіонери найперше запитують: як захистити свої документи? Тому модулі про конфіденційність під час роботи з ШІ вона опрацьовує найретельніше.

Цей курс розширив перспективу: показав, як держава регулює ШІ-сферу та як алгоритми стають невіддільною частиною нашого життя. Наталя слідкує за впровадженням нейромереж в університетах і переконана: готувати до цього треба ще зі школи. Причому навчати варто й батьків, аби ті розуміли, з чим саме взаємодіють їхні діти.

Нові можливості для справи життя

Змінивши фах, кропивничанка не відмовилася від свого коріння. Навпаки, тепер вона поєднує минуле й майбутнє: наразі обговорює з місцевим краєзнавчим музеєм цифровізацію їхніх фондів. Багаторічний досвід роботи з автентикою ідеально поєднується з сучасними технологіями. Раніше вона відновлювала старовину матеріально, а тепер може зробити цю спадщину доступною у віртуальному вимірі.