Міністерствоцифрової трансформаціїУкраїни

Презентація відбулася на щорічній події Open Data Day, присвяченій ролі відкритих даних у розвитку демократичного суспільства, яку провели за підтримки проєкту USAID / UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS» та в партнерстві з Фондом Східна Європа.

Впродовж останніх років Україна посідає лідерські позиції за темпами розвитку сфери відкритих даних у Європі. Продуктами та сервісами на основі відкритих даних щомісяця користуються понад 7 мільйонів українців. В умовах воєнного часу доступ до частини реєстрів був тимчасово обмежений, але робота над open data напрямом не зупинилася.

Відкриті дані є ефективним інструментом для подолання викликів війни та ефективного управління відновленням. Про це розповів Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров:

«Україна — єдина країна у світі, яка розвиває відкриті дані в умовах війни. За останні роки ми увійшли в трійку європейських лідерів за розвитком сфери. Для Міністерства цифрової трансформації України робота над цим напрямом є пріоритетом. Відкриті дані допомагають стежити за процесом відбудови, надаючи громадянам доступ до інформації про фінансування, етапи та управління проєктами відновлення. Це забезпечує відкритість та прозорість у процесі відновлення країни після війни. Водночас відкриті дані допомагають створити найефективніші стратегії, враховуючи реальні потреби та побажання населення».

Задля збереження темпів розвитку сфери Міністерство цифрової трансформації України розробило план роботи з відкритими даними на найближчі роки. Візію презентували на Open Data Day 2024 Мстислав Банік, директор департаменту розвитку електронних послуг Міністерства цифрової трансформації України, та Яніна Любива, експертка з відкритих даних Міністерства цифрової трансформації України.

План містить пʼять стратегічних напрямів: реалізація національної політики відкритих даних, робота над безпековим аспектом на час дії воєнного стану, модернізація національного та місцевих порталів, підвищення якості й доступності даних та навичок роботи з ними. Серед основних завдань Мінцифра виокремлює:

• затвердження національної стратегії розвитку сфери відкритих даних 
• внесення змін у законодавство щодо стандартизації даних, затвердження наборів даних високої цінності
• гармонізацію українського законодавства до європейського
• координацію із силовим блоком та Офісом Омбудсмена для пошуку оптимальних рішень оприлюднення даних
• відновлення доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, податкової звітності
• відкриття Реєстру пошкодженого та знищеного майна
• впровадження оновленої методики проведення трискладового тесту для досягнення балансу між забезпеченням національної безпеки та відкритістю
• створення екосистеми освіти у сфері відкритих даних 
• оновлення архітектури та функціоналу національного порталу відкритих даних

До 2026 року Мінцифра планує додати близько 100 нових обовʼязкових до оприлюднення наборів даних, провести навчання для 5 000 держслужбовців, 200 журналістів, студентів з понад 10 закладів вищої освіти, надати грантову підтримку 15 сервісам на основі відкритих даних.

Крім того, завдяки використанню відкритих даних і продуктів на їх основі українська держава поліпшує прозорість роботи державних органів і перешкоджає корупційним схемам. Про це у своїй промові наголосила Теодора Делл, заступниця директора Місії USAID в Україні:

«День відкритих даних, який світ відзначає сьогодні, нагадує нам про ключову роль, яку дані відіграють у зміцненні демократії в усьому світі. У цьому аспекті Україна є справжнім лідером. Співпраця влади, суспільства, бізнесу та міжнародних партнерів в Україні показує, як відкриті дані можуть працювати на благо суспільства». 

Забезпечення доступу до публічної інформації також впливає на розвиток цифрових продуктів, заснованих на відкритих даних. Сьогодні понад 100 наявних open data-сервісів допомагають українцям перевіряти бізнес-партнерів, отримувати безоплатні ліки та медичні послуги, безпечно інвестувати в нерухомість тощо. Стефан Коссоф, директор із розвитку при Посольстві Великої Британії, акцентував на необхідності підтримки таких проєктів:

«Впродовж восьми років ми підтримуємо розвиток сфери відкритих даних в Україні, зокрема стартапи, які інтегрують відкриті дані у свої продукти. Щороку завдяки програмам підтримки зʼявляються нові сервіси, які покращують життя українців, мінімізують корупційні ризики, допомагають долати виклики війни. Лише протягом останніх двох років вісім команд, які розробляють open data-продукти, отримали близько 240 тисяч доларів грантової підтримки. Наразі для технологічного бізнесу відкриті нові можливості розроблення продуктів, які матимуть соціальну користь і допоможуть Україні у відновленні та відбудові».

На заході також обговорювали тенденції, рішення та напрями розвитку відкритих даних в Україні, були представлені освітні курси з адвокації відкритих даних та датажурналістики.