Міністерствоцифрової трансформаціїУкраїни

Українці в Європі зможуть підтвердити рівень освіти, відкрити бізнес чи записати дитину до школи без збору довідок — завдяки інтеграції українських цифрових послуг із європейськими системами. Про це говорили на засіданні координаційної групи Єдиного цифрового шлюзу в Лісабоні, де команда Мінцифри презентувала український досвід цифровізації. 

Європейська Комісія запросила команду Мінцифри долучитися до роботи експертної групи Єдиного цифрового шлюзу як спостерігачів. Участь у цій експертній групі відкриває можливості для повноцінної технологічної підготовки української урядової інфраструктури до євроінтеграції в єдине загальноєвропейське інформаційне поле надання електронних публічних послуг.

Менше бюрократії для українців у ЄС

Заступниця міністра з питань цифрового урядування, даних та цифрової інфраструктури Зоряна Стецюк розповіла про нову реальність українців у ЄС та цінність інтеграції з європейськими цифровими системами.

Мільйони українців знайшли тимчасовий захист у країнах Євросоюзу, що створює безпрецедентне навантаження на адміністративні системи держав-членів. Інтеграція українських цифрових послуг із Єдиним цифровим шлюзом (SDG) — спосіб спростити життя громадянам та оптимізувати роботу європейських інституцій.

Завдяки інтеграції українці зможуть швидко отримувати онлайн-доступ до інформації та послуг, пов’язаних із працевлаштуванням, освітою, соціальним захистом і веденням бізнесу. Для ЄС це означає менше бюрократії, скорочення паперових документів та швидший обмін даними.

За словами Зоряни Стецюк, процес розглядається як взаємовигідна співпраця: він зміцнює європейський цифровий простір і водночас демонструє солідарність у практичних діях.

Цифрові сервіси під час повномасштабного вторгнення

Юрій Турій, заступник директора директорату електронних реєстрів і даних, розповів про нормативний план України для цифрової сумісності з ЄС. Фундаментом стане закон «Про інтероперабельність», який Мінцифра розробила й планує подати до парламенту до кінця року. Це важливий крок для гармонізації українського законодавства з European Interoperability Act.

Окремо йшлося про захист персональних даних: законопроєкт, що узгоджує українське законодавство з GDPR, уже пройшов перше читання. Паралельно розглядається можливість отримання рішення про адекватність рівня захисту даних.

Наступний етап — повна гармонізація з європейськими регуляціями Single Digital Gateway (SDG) та Once-Only Technical System (OOTS), що визначені пріоритетами на наступний рік.

Гармонізація українських та європейських цифрових сервісів

На заході також розповіли про рівень готовності України до інтеграції із загальноєвропейською системою Once-Only Technical System (OOTS). За словами Олега Бурби, координатора напряму розвитку цифрової євроінтеграції проєкту Європейського Союзу DT4UA, що впроваджує Академія електронного управління (Естонія), держава вже має технічні можливості для повноцінної взаємодії з ЄС.

• в межах проєкту Європейського Союзу DT4UA розгортається макет національного сегменту OOTS інфраструктури. Україна буде технологічно готова до транскордонного обміну інформацією, яка необхідна для отримання українцями публічних послуг в країнах ЄС
• важливим елементом транскордонної взаємодії є національна система електронної ідентифікації. Експертами Академії електронного управління спільно з фахівцями ДП Дія розгорнуто та протестовано eIDAS-вузол для взаємодії з європейською інфраструктурою електронної ідентифікації — це важлива складова для надання транскордонних послуг
• 32 кваліфіковані провайдери довірчих послуг працюють в Україні, 8 з них включені до Європейського довірчого списку. Це означає, що українські електронні підписи на основі європейських стандартів  вже визнаються в країнах ЄС

Інтеграція з європейськими цифровими системами — це простіше життя для українців за кордоном. Менше бюрократії, швидший доступ до послуг і можливість користуватися звичними цифровими сервісами з будь-якої країни ЄС. Для європейських держав це також вигідно, адже пришвидшить обмін даними та зменшить адміністративне навантаження.

Зустріч у Лісабоні підтвердила: українські цифрові послуги можуть працювати для наших співгромадян за межами України так само ефективно. Працюємо, щоб українці отримували державні сервіси зручно в будь-якій точці світу.

Участь української делегації в засіданні координаційної групи Єдиного цифрового шлюзу в Лісабоні відбулась за підтримки Європейського Союзу в межах проєкту DT4UA, що виконується у співпраці з Академією електронного управління (Естонія).