Міністерствоцифрової трансформаціїУкраїни

В Україні поступово переосмислюють підходи до роботи ЦНАПів, адже кожна людина має отримувати доступний і гідний сервіс — незалежно від віку, стану здоров’я чи життєвих обставин. Тому Мінцифра разом зі швейцарсько-українською Програмою EGAP провела перший етап великого проєкту «Безбар’єрний ЦНАП».

ЦНАПи — це простори, де враховують потреби всіх: установлюють обладнання для людей із порушеннями слуху й зору, облаштовують комфортні зони для родин із дітьми, впроваджують електронні черги та допомагають розібратись із цифровими послугами.

Щоб такі зміни були системними та в усіх центрах — у березні стартував аудит доступності в межах національного проєкту «Безбар’єрний ЦНАП». Обстеження базувалося на логіці маршруту клієнта — від входу до місць надання послуг. Аудит охопив ЦНАПи в 14 громадах із 7 областей:

• Вінницька: Війтівецька, Тростянецька громади;
• Дніпропетровська: Васильківська, Самарська, Солонянська громади;
• Одеська: Біляївська громада;
• Хмельницька: Кам’янець-Подільська, Хмельницька громади;
• Чернігівська: Менська громада;
• Волинська: Шацька, Вишнівська, Нововолинська, Луцька громади;
• Сумська: Сумська громада.

Фахівці проводили аудит, чи легко дістатися до ЦНАПу, зайти в приміщення, зорієнтуватися, отримати послугу тощо. Аналізували фізичну, інформаційну та цифрову доступність — від пошуку інформації на сайті про послугу, зручного входу до наявності індукційної петлі для людей із порушеннями слуху.

Що виявили під час аудиту

Часто в ЦНАПах незручні входи, пандуси, які не відповідають стандартам, вузькі двері, складні вивіски та недостатньо інформації шрифтом Брайля. У багатьох ЦНАПах бракує доступних вбиралень, понижених інфокіосків, електронної черги та зрозумілих навігаційних інструкцій.

Сайти деяких ЦНАПів теж потребують доопрацювання, щоб бути доступними для всіх користувачів. Ще один бар’єр — інформаційний шум: папери неоднакового формату та з різними шрифтами й колірними гамами, забагато банерів на стендах тощо, що дезорієнтує відвідувачів.

Водночас працівники центрів відкриті до змін, привітні та готові вчитися. Простори часто покращують навіть без великих витрат — просто перемістивши меблі або розмістивши вказівники.

Що далі

За результатами аудиту створимо чекліст показників безбар’єрності та «Гайд з безбар’єрності для ЦНАП» — щоб кожен Центр міг навести лад і стати справді зручним.

Експерти супроводжуватимуть громади та допомагатимуть поступово усувати бар’єри. Також плануємо провести навчання для понад 13 тисяч адміністраторів у пілотних громадах для покращення надання послуг та взаємодії з громадянами. 

За останні два роки ЦНАПи стали комфортнішими для громадян — рівень доступності зріс на 16%. У багатьох центрах уже є рішення для людей із порушеннями слуху та зору, зони відпочинку тощо. Завдяки електронній черзі та автоматизації послуги надають швидше. А тим, хто хоче отримати послуги онлайн, допомагають адміністратори.

Як розповідав раніше Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, зараз також готують новий законопроєкт про цифрову доступність. У ньому мають з’явитися чіткі вимоги до сервісів і відповідальні структури, які стежитимуть за дотриманням стандартів. Планується, що документ подадуть до парламенту до кінця 2025 року.

Наша мета — створити такі ЦНАПи, де українці та українки почуватимуться комфортно, незалежно від віку, стану здоров’я чи особистих обставин.

Аудит безбар’єрності ЦНАПів проводився в межах Програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа за підтримки Швейцарії в партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України на виконання плану заходів на 2025–2026 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року в межах флагманського проєкту Мінцифри «Безбар’єрний ЦНАП».

Проєкт «Безбар’єрний ЦНАП» реалізується в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, яка створена з ініціативи першої леді Олени Зеленської.